| Головна » Публікації » Українська літуратура » Конспекти |
Тема: Трагічна доля матері-покритки у поемах Т. Шевченка «Катерина» і «Наймичка» Навчальна мета: дослідити особливості тематики жіночої долі у творчості Кобзаря в кріпосницькій Україні, охарактеризувати образи героїнь поем, порівнювати і складати їх психологічний портрет, розкрити проблематику творів. Розвивальна мета: розвивати комунікативно-літературні компетенції учнів; удосконалювати навички глибокої, вдумливої роботи з текстом твору, розвивати логічне мислення учнів, пам’ять, увагу, спостережливість, формувати кругозір, світоглядну позицію, вміння правильно працювати з інтернет-ресурсами.
Учні повинні знати:
Учні повинні вміти:
I. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності.
Її образ, мов ікона святої мучениці, зостався до смерті в душі Тараса чистим і ясним. Від неї впало золоте сяйво не на одну жіночу постать в пізніших поетових творах. Б. Лепкий (Демонстрація картини Рафаеля „ Сікстинська Мадонна " ) Звучить «Ave Maria» Учитель: - Подивіться уважно на цю репродукцію картини Рафаеля „Сікстинська Мадонна". Ніби щойно відкрилася завіса, і до людей з небес повільно сходить Божа Матір - Мадонна, несучи на руках свого сина. І святий Сікст, і Свята Варвара, що зустрічають Мадонну, захоплені нею. Мадонна несе свого сина людям. Це доля Матерів - у важких муках народити дитину, вигодовувати, а потім послати в життя, до людей, відірвавши її від себе. Ні, якийсь зв'язок між матір'ю і сином збережеться. Син завжди пам'ятатиме про матір, що дала йому життя. А мати з тривогою стежитиме за сином, як він там, серед людей, чи достойно живе, чи творить добро так, як вона його вчила... Рафаель - геніальний художник, один із титанів духу епохи європейського відродження. Найулюбленіша тема його живописної творчості, до якої він не одноразово звертався, - тема Мадонни. Шевченко — геніальний поет, один із найвизначніших у світовій літературі титанів духу. І, якщо взяти до уваги, що одна із кращих його поем „Марія" присвячена Богоматері, тема Мадонни для нього теж була важливою, і в її трактуванні він піднявся до тих самих висот духовності, що і Рафаель. Це, наприклад, відзначив Іван Франко: „Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би представив так високо і так щиро людський ідеал жінки-матері, як се зробив Шевченко..." Образ жінки, що тримає на руках дитину, завжди хвилював Шевченка. Він був переконаний, що У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим Але Шевченко мало показував нам щасливих Мадонн. Значно частіше йому доводилося писати про матерів скривджених, ошуканих, глибоко нещасних. Причина - обставини особистого життя: злощасна доля матері-кріпачки, раннє сирітство, нужденні поневіряння самого Тараса, безталанне наймитування рідних сестер. Знедолена жінка стала постійним супутником Шевченкової поетичної музи. Цей образ у творчості поета мав свою історію і пережив значну еволюцію. ІІ. Актуалізація опорних знань. Питання до учнів: 1. Передісторія Шевченкових героїнь накреслилась уже в його ранніх 2. У якому плані виписані у цих творах жіночі образи? 3. Якою є героїня ранніх балад Шевченка? (Сільська дівчина, яка прагне щастя, але шлях до нього важкий, а часто навіть згубний) Учитель: Уже в ранній творчості Кобзаря чітко помітна еволюція образу жінки-страдниці: тема нещасного дівочого кохання і зображення його трагічних наслідків глибше і ширше трактується в жанрі соціально-побутової поеми. Образ жінки в реалістичних поемах Т. Шевченка "Катерина " і Наймичка переростає в образ знедоленої, вкритої безчестям матері-покритки. III. Оголошення теми і мети уроку. Навчальні цілі. Проблемні питання:
ІV. Аналіз змісту твору Робота з текстом поеми 1. Якою зображує Шевченко Катерину на початку твору? (веселою, радісною, щиро закоханою в свого, як їй здається, судженого вона і в думці не може припустити, що він її кине) 2. Як склалося життя Катерини, коли її залишив коханий?
3. Чому, не дочекавшись свого чорнобривого, Катерина залишає село? 4 . Як подано в поемі портрет Катерини? (На відміну від сучасників, особливо Квітки-Основ'яненка, який дуже детально змальовує портрети своїх героїв, Шевченко мало говорить про зовнішність своєї Котрі. Окремі портретні деталі поет подає в про Учні знаходять місця в творі, з яких вимальовується портрет Катрі. 5. Як закінчується життя Катрі в поемі? (Жінка-страдниця покинула серед шляху дитину, а сама втопилася в ставку.
V. Виступи учнів у результаті групової роботи.
З’ясовуємо завдання для груп
Виступ представників І групи Доля матері – покритки у поемі „Катерина” У 1838 р., як відомо, в пам’ять про свій викуп із кріпацтва, Т. Шевченко присвятив Жуковському поему „Катерина” . Цим твором поет започаткував новий для української літератури образ жінки – покритки. У поемі відчувається вплив народних пісень, народної поезії. Катерина у перекладі з грецької означає чиста. Я думаю, що висловлю загальне враження, яке справляє Катерина у трактуванні Шевченка. Вона вродлива, щира, довірлива, чиста і душею ,і помислами, ніжна, чуйна, з добрим серцем дівчина кінчає життя трагічно. Автор любить свою героїню (це видно з ліричних відступів у поемі), оплакує її долю, але засуджує в її поведінці нехтування мораллю свого народу, батьківськими порадами. Катерина злегковажила і була покарана. Сердечна прихильність до юнака, духовний потяг – це прекрасно. Але дівчина повинна бути гордою, стриманою у своїх почуттях, хоч, мабуть, важко відрізнити люблячій людині скороминуще захоплення, залицяння юнака від щирого взаємного кохання. Катерина повірила своєму обранцю. Вихована на кращих зразках високої народної моралі, вона не може зрозуміти, як можна порушити дане слово. Застереження батьків справдилося. Катерина стає жертвою пройдисвіта, порушує моральні норми, народивши дитину поза шлюбом. Нема оправдання ні дівчині, ні офіцеру. В Україні існував звичай покривати дівчат, які мають позашлюбних дітей. Пішов москаль в Туреччину: Катрусю накрили… А жіночки лихо дзвонять, Матері глузують…
Селяни зневажають батьків Катерини. Вони хотіли бачити доньку щасливою, заміжньою. Але не судилося: Сидить батько кінець стола, На руки схилився… Коло нього стара мати Сидить на ослоні. За сльозами ледве-ледве Вимовляє доні: Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? … В Московщині, доню моя! Іди ж їх шукати…
Чекає трагедія і батьків, які лишаються опори у старості. Катерина скоряється волі батьків, які у Бога просять їй захисту. Важко дівчині залишати батьківську оселю. Вона бере крихітку землі, яка буде з нею, зігріватиме, оберігатиме, нагадуватиме про домівку серед чужих людей, у чужому краї. Любов до сина змушує нещасну просити милостиню. Як страждає від цього Катерина! Молодій, дорослій, фізично здоровій жінці соромно простягати руку Бере шага, аж труситься: Тяжко брати! Та й навіщо? А дитина? Вона ж його мати! Не всі, на жаль, співчували, пускали переночувати. Були й такі, що відвертались, насміхались. Катерина, вихована на засадах народної педагогіки, звикла до милосердя, гуманності, прояву любові до людей, глибоко страждає. У неї нема виходу. Залишивши дитину, вона накладає на себе руки, вирішивши спокутувати так свій гріх. Прийми, Боже, мою душу, А ти - моє тіло . У мене роздвоєне почуття відносно образу і над чим подумати стосовно її трагедії і є в чому співчувати їй. Катерина – це урок. Кохайтеся, чорноброві…та… Учитель: Отак від вишневого саду шляхом горя і поневірянь, крізь снігову Але Шевченко повідає нам не тільки трагічну долю жінки, жінки-покритки, а й допомагає заглянути в її душу, відчути її психологічний стан. Цим і заявляє про себе як про майстра славетного малюнка. 2. Інсценізація уривку із поеми «Катерина». 3. Питання обговорення і дослідження учням – психологам 1. Чи додержала Катерина принципів народної моралі? 2. Що спонукає Катерину відступитися від морально-етичних законів суспільства. 3. Чи відчула Катерина страх перед катастрофою, що наближалася? 4. Як письменник розкриває душевний стан Катерини, коли вона залишає 5. Розповісти про зустріч Катерини з чумаками, москалями. Душевний і 6. Зачитайте епізод зустрічі Катерини з офіцером. Дослідити душевно-
Складання психологічного портрета Катерини
«Слово зацікавленим особам» Бесіда дискусійного характеру n Зробіть висновки про можливі шляхи розгортання життєвої долі Катерини. n Чи могла б Катерина створити сім’ю з офіцером-спокусником. n Яке ставлення автора до своєї героїні? Якими уривками поеми ми можемо підтвердити свою думку? Як називаються такі уривки?
Довідкове бюро Ліричний відступ — це відступ від сюжетної канви епічного чи ліро-епічного твору, коли письменник висловлює свої особливості почуття, настрої, оцінку подій, образів у творі. Створення проблемної ситуації: 1. Чи можемо ми зрозуміти трагедію молодої дівчини ХІХ ст.? 2. Чи є актуальними зараз такі ситуації? Подвиг материнської любові у поемі „Наймичка” Продовженням жіночої теми є поема „Наймичка” (1845рік. Переяслав). Поет ніби повторює історію Катерини ,але разом з тим розроблює її по-новому. Справа в тому, що Шевченко приділяв велику увагу родинним традиціям, добре розумів роль сім’ї в житті людини. Найбільшої втіхи зазнавав, коли бачив сімейство, де панує злагода і достаток. Саме такою була сім’я Трохима й Насті. Щирі, добрі стосунки між чоловіком і жінкою, як і повинно бути. Як діточок двоє, Усюди обоє. Але немає дітей. Нема продовжувачів роду, нема майбутнього, нема спокійної старості. Та несподівано щастя навідалося до цих добрих людей. От і талан, от і доля І не одинокі! Бери ж лишень та сповивай. Ач, яке нівроку! Кумів назбирали Та ввечері й охрестили І Марком назвали… А невдовзі в хаті появилася наймичка. Звали Ганною. З усією людського щирістю та теплотою, сердечністю ставиться до дитини Ганна. Скільки ласки й уваги, любові у цих стосунках! Від Ганни Марко почерпнув душевність, доброзичливість. А коло дитини. Так і пада, ніби мати, В будень і в неділю Головоньку йому змиє, Й сороченьку білу Що день божий надіває. Не знає Марко, чого вона Так його цілує – Сама не з’їсть і не доп’є, Його нагадує… Яка незворушна відданість і терпимість матері! На її очах, її турботою виростає красень син, міцний, здоровий,” уже й чумакує, кого – небудь треба сватати”. Радяться з Ганною. Таку кралю висватали, Що хоч за гетьмана, То не сором… У сценах сватання – вінчання, а потім весілля Шевченко подарував нам знання народних звичаїв і обрядів. Ми бачимо гостинність, щедрість, доброзичливість українців. Присутність батьків і їх благословення обов’язкове. Марко просить Ганну бути посадженою матір’ю. Як посадженою, коли вона справжня мати?! Ні, Марку, ніяко Мені матір’ю сидіти То багаті люди, А я наймичка… І Ганна залишає сім’ю добрих людей. Вона вимолювала свій гріх у Києві. Тричі наймичку у Київ Катря проводжала Так, як матір… Повертається Ганна, щоб спокутувати свій гріх перед дитиною. Прости мене! Я каралась Весь вік в чужій хаті… Прости мене, мій синочку! Складання психологічного портрету Ганни. · Чому автор не розповідає історію Ганниного життя до народження дитини? · Яким був життєвий вибір Ганни? Чим пояснити відмінність цього вибору порівняно з Катериною? · Чи стало життя Ганни спокутую для неї за вчинений переступ? · Як ви гадаєте, чому для Ганни було важливим хоча б на смертному ліжку зізнатися Маркові у материнстві?
(додаток №1)
Учень: Отже, вчинок Ганни незрівнянний. Вона приносить у жертву навіть можливість взаємності. «Займи позицію» Кому ви більше симпатизуєте - Катерині чи Ганні? Принагідна цитата І.Франко писав : «Катерина – натура проста – палка, вразлива, ошукана москалем, відіпхнута, у своїм тяжкім горі вона думає тільки про себе, покидає дитину на шляху, а сама шукає на своє горе ліків – у воді під льодом. Наймичка – натура безмірно глибша, чуття в неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могутня, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, примушує забути про саму себе, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини.» Учень: Я сприймаю Катерину і дещо в іншому плані. Вона скрізь и завжди свідомо відстоює власне ‘Я’, своє право на кохання і гідне життя, стає покритою, бо вірить коханому, «Їй не спадає на думку, що вона нечема чи не варта його уваги, хоч у цьому – причина її трагедії». Дівчина не усвідомлює соціальної нерівності з любим, його підступності, до останнього чекає його. А потім – тяжкий, принизливий пошук батька дитини. І коли він відвернувся, з готовністю пропонує себе в жертву в ім’я дитини. Її самогубство я сприймаю як хвилинний відчай, викликаний життям, а не плітками. Отже, їй ще притаманні і такі риси: рішучість, наполегливість, витримка, жертовність. А трагедія – наслідок приниження. Учень: не можу піддавати гострому осуду жодну з жінок, бо обидві вже покарані своїм ганебним «статусом» покритки. Але симпатизую більше Ганні. Бо любляче серце не повело її стежками Катерини до самогубства; воно вибрало інший, значно важчий і благородніший шлях – «покірливо до самої смерті нести хрест самопожертви» (М.Рильський), до кінця життя бути позбавленою прав материнства. Чи може бути більша мука-кара для матері? Учитель: Заповніть діаграму Вена, порівнявши образи героїнь. (додаток №2) Запитання III групі учнів — літературознавцям 1. На вашу думку, за жанром ці твори? Думки обґрунтуйте. 2. Сформулюйте тему, ідею твору. 3. Хто ще з письменників звертався до теми жіночої долі? Довідкове бюро Тему долі жінки розробляли: -Г. Квітка-Основ'яненко, "Сердешна Оксана" (1838). -М. Карамзін, повість "Бідна Ліза" (1792). -Є. Баратинський, поема "Еда" (1826) тощо. Запитання групі учнів - мистецтвознавцям Робота над картиною Т.Шевченка „Катерина". І.Якою і в який момент, якщо зіставити картину з поемою зображено Катерину? 2.0характеризуйте погляди кожного персонажа. З.Чи можна сказати, що автор картини вдається до узагальнено-символічного зображення трагедії Катерини? Думки обґрунтуйте.
4а. До картини „Катерина” Учень: З особливою душевністю писав Шевченко, як ми гули, про гірку долю жінки . Жодна жінка, виписана Кобзарем, не знаходить щастя. Саме такою, страдницею і водночас нескореною, бачив поет її і в житті. Перед нами ілюстрації різних художників до поем „Катерина”, „Наймичка”, „Відьма”, „Сова”, „Слепая”. У живопис Шевченка Катерина прийшла через чотири роки після написання поеми. Катерина з гострим і злободенним сюжетом і ображеною в найкращих своїх почуттях. Проте, як відмічав сам Шевченко, його „Катерина” не є ілюстрацією до поеми, хоч там і там краса дівчини протиставлена тяжкій долі . Прекрасне обличчя засмучене, чарівна голівка опущена, очі повні сліз ,що їх вона ледве стримує. А за віщо, Боже милий! За що світом нудить? Що зробила вона людям, Чого хотять люди ? Щоб плакала! … Серце моє! Не плач , Катерино , Не показуй людям сльози, Терпи до загину! Катерина ніби промовляє : „Терпіла, Тарасе, та сил більше не стало . Іду зі світу в страшній розлуці , бо нічим не поправлю долю мою гірку. Де ж то, по яких світах блукатиме мій Івась? Божне ти мій!...лихо моє! Де мені сховатись? Заховаюсь, дитя моє, Сама під водою, А ти гріх мій спокутуєш В людях сиротою, Безбатченком!
Повідомлення учня-мистецтвознавця на тему «Як читати живописне полотно «Катерина» Т.Шевченка (після опрацювання праці В.Іванишина «Непрочитаний Шевченко). Робота учнів з гроно-схемою. (додаток №3). Прийом асоціювання - Уявіть себе, зображеним на картині. Ви її частина. Що бачите, чуєте, відчуваєте? - З Катериною, героїнею поеми і картини, нас розділяє півтора століття. Чи можемо ми, люди третього тисячоліття, зрозуміти трагедію молодої українки, селянської доньки? У чому вона, на ваш погляд? Метод «Мікрофон» - Трагедія тут особиста – втрачена любов, зрада коханого. Трагедія і соціальна - родина розпалася, Катерина втопилася, хлопчик став поводирем. - Автор відтворив страшну того часу мораль щодо покритки. Суспільство втратило людяність. - Страшні ті ідеали, через які людина кінчає життям самогубством. - Людина повинна вміти протистояти грубій силі. - Шевченко гостро поставив у творі морально-етичні проблеми. Катерина, можливо занадто суворо покарана за необачне кохання. Поет таким чином формує нашу свідомість, нагадує нам, нинішнім, про високі моральні засади українців: цнотливість, дівочу честь, шанобливе ставлення до традицій предків, звичаїв — і, врешті, спонукає бути відповідальними за долю уже наших майбутніх дітей. Треба кожному з нас запитати у себе, чому і сьогодні є дитячі притулки, будинки. Мабуть, є і сучасні Катерини, офіцери? - Людина повинна бути чесною перед собою в першу чергу, мати життєві ідеали та відстоювати їх. 4б. До картини „Наймичка” Різні автори картини, які ілюстрували поему „Наймичка”. Здається, що Ганна „рада та весела”. Насправді навіть зображення зовнішності засобами живопису підтверджує, що вона глибоко нещасна, бо мусить приховувати свої материнські почуття, які закарбувалися на її обличчі: розумні великі очі, зморщене чоло, опущені уста. От тільки одяг на ній український, прикрашений вишивкою, деталі одягу теж витримано в класичному національному плані. Які проблеми піднімає автор цими поемами? Чого нас навчає? (Письменник піднімає у творах ряд морально-етичних проблем : добра і зла, моралі, вірності і зради, батьків і дітей. Заставляє задумуватися над власними вчинками, вчить людяності і духовності. Промовляє до нас з глибини століть, просячи: ,,Будьте добрими, мужніми, стійкими у час випробовування. Умійте знайти в собі силу і милосердя. Ваш обов'язок виховати тих, кого даруєте світові.") VI. Рефлексійно-оцінювальний етап 1. Чи актуальною є тема життя жінки-покритки в наш час? 2. Чи суворе ставлення громади до моральної поведінки молоді стримує розбещеність, падіння моралі в суспільстві? 3. Якщо громада, або держава надають підтримку матерям-одиночкам, чи може це компенсувати відсутність батька для дитини? 4. У якому суспільстві виростають щасливіші діти: часів Шевченкових героїнь чи в сучасному? 5. Хто більше винен у випадках драми Катерини та Ганни – чоловіки спокусники чи вони самі? 6. Який життєвий досвід здобули ви сьогодні на уроці?
Перегляд цілей, поставлених на початку уроку.
Заключне слово вчителя Ще будуть знеславлені дівчата з байстрятами попід тином; кріпачка-невольниця, що "пшеницю на панщині жне", а її опухла дитина приречена на голодну смерть; мати - "слепая" - жертва панської розпусти; мати-"сова", що її безвихідна кривда кріпацького життя привела до божевілля, і трагічна постать матері-"відьми". Ще будуть месниці Оксана і Марина, буде Марія, свята мучениця. Материнська любов, яку оспівує Шевченкова Муза, бореться зі скрутою, злиднями, немилосердними життєвими обставинами. З такими перешкодами зустрічається героїня поеми «Наймичка». Тема материнства у творах Шевченка втілилася в образах скривджених і нещасних жінок. Ідеал, про який мріяв поет, багатьом людям недоступний. Сувора дійсність була жорстокою і до Шевченкової України-неньки. Прекрасне материнство можливе лише у країні, де кожна людина — господар своєї долі. Про вільних людей у вільній країні писав поет: «І буде син, і буде мати, і будуть люде на землі...» Може, ще й тому образ матері змальований у поезії Шевченка так проникливо, так трепетно, що одним із найзаповітніших його сподівань була мрія про власну родину, люблячу дружину, дітей та сімейний затишок. «А я так мало, небагато просив у Бога...», — говорив Кобзар.
VII. Домашнє завдання. Написати твір на тему «Трагізм образу матері у поемах Шевченка». Скласти сенкан «Катерина», «Ганна».
Додатки
Додаток №1
Додаток №2
Додаток №3
Катерина – символ понівеченої України Москаль – московський «вовкодав» Селянин – а) символ громади, уособлення гріха б) затурканий, зневірений, спрацьований Листочок – відірваність від роду Верстовий стовп – символ кріпаччини, поневоленої України Висновки: картина «Катерина» за темою близька до однойменної поеми, за ідеєю – до «Заповіту». Соціально-викривальний зміст полотна.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 15396 | | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
