У народій нетрадиційній медицині започатковано новий напрям – афоризмотерапія. Це – зцілення людської психіки за допомогою влучного слова, лаконічного виразу. Як відомо, афоризм – узагальнена думка, виражена в стислій художньо яскравій формі.
Сентенція (лаг. «думка», «судження») – короткий влучний вислів морально-повчального змісту.
Неоціненна роль Слова в нашому житті:
• як зброї в боротьбі («Слово, моя ти єдиная зброє..»);
• як молитви-оберега («Хай святиться ім'я твоє!»);
• як друга й ворога («Язик мій» ворог мій!»);
• як верховного судді («Нам словом суд вершити вже дано...»);
• як помічника й цілителя («Словом можна убить, словом можна зцілить, словом можна полки за собою вести!»).
Отже, влучно сказаним словом лікують зранену душу, заспокоюють, додають упевненості у своїх силах, вселяють оптимізм, віру, надію, черпають наснагу й натхнення з бездонної криниці людської мудрості, занотовуючи найкращі зразки злету Думки, Почуття, Розуму!
Пропоную невеличку добірку афоризмів.
Долучіться до магічного впливу сили Слова – найбільшого нашого скарбу!
І. Слово, спілкування
• Необдумано сказане слово так само важко втримати, як і кинутий камінь. (Менандр, 343р. до н. е.)
• Є три способи відповісти на запитання: сказати необхідне, відповісти привітно, наговорити зайвого. (Плутарх, би. 45–127рр.)
• Я знаю тільки те, що нічого не знаю. (Сократ, 470–399р. до «. є.)
Найкращою похвалою ораторові буде, якщо кожний, хто чув його промову, скаже собі: «Я й сам так думав, він лише висловив те, що я почув». (Віолле де Дюк.)
•Я часто каюся про те, що говорив, але рідко про те, що мовчав. (Абуль-Фарадж, 1226–1286 pp.)
•Найголовніша формула успіху – вміння спілкуватися з людьми. (Рузвельт.)
•Джерело красномовства – у серці. (Дж. Міть)
•Насолоджуватися спілкуванням – головна ознака дружби. (Аристотель.)
•Читання робить людину значною, бесіда, – винахідливою, а звичка записувати – точною. (Френсіс Бекон.)
•Говорити найважче саме тоді, коли соромно мовчати (Ф.Ларошфуко.)
•Для вивчення мови набагато важливішою є вільна допитливість, ніж грізна необхідність. (Августин Аврелій, 345р.)
•Мало хто жалкує, що сказав мало, але багато хто жалкує, що сказав багато. (Ж. де Лабрюер.)
•Розумна людина завжди знайде спільну мову з іншою, розумною людиною, дурень ніколи не погодиться ні з розумним, ні з дурним. Схематично їх можна зобразити лініями: всі прямі між собою суміщаються, а криві не суміщаються ні з прямими, ні між собою. (Аристотель.)
•Хто не вміє говорити – кар'єри не зробить. (Наполеон.)
•Скажи мені щось, щоб я тебе побачив. (Сократ.)
•П. Наука
•Розум полягає не тільки в знанні, а й в умінні застосувати знання на ділі. (Аристотель.)
•Розум людський завжди прагне до діяльності і ні за яких обставин не терпить безперервного спокою. (Цицерон.)
•Єдина справжня помилка – не виправляти своїх минулих помилок. (Конфуцій.)
•Вчися так, ніби маєш жити вічно; живи так, ніби маєш померти завтра. (Смайлс Самюел.)
•Вчитель може бути чужим, а може бути рідним, як мама. Щасливий той учень, котрий має рідного вчителя. (Г.Бойко.)
•Спостерігаючи чужі хиби, розумний позбавляється своїх. (Плутарх.)
•Розумні люди говорять, бо мають що сказати, а дурні—тому, що їм хочеться щось сказати. (Платон.)
•Геній – це 1% натхнення і 99% поту. (Т. Едісон.)
•Освіта – найвеличніше із земних благ, але тільки тоді, коли вона найвищої якості. (Р.Кіплінг.)
Наша мета полягає не в тому, щоб зробити себе необхідними нашим дітям, а, навпаки, – щоб допомогти їм скоріше обходитися без нас. (К.Конраді.)
•Ніхто не може нічого навчитися в людини, яка не подобається. (Ксенофонт. Спогади про Сократа.)
•Учитись важко, а учити ще важче. (М.Сингаївський.)
•Розумний любить навчатися, а дурень – навчати. (А.Лехов.)
•Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою день, якщо дві – буде ситою два дні, якщо навчити ловити рибу – буде ситою все життя. (Прислів 'я народів Півночі.)
•Ніколи не думайте, що ви уже все знаєте, і хоч би як високо не оцінювали вас, завжди майте мужність сказати про себе: я – неук. (І.Павлов.)
•Кожна людина, яку я зустрічаю, в якій-небудь сфері перевершує мене, і в цьому я готовий у неї повчитися. (Р.Емерсон.)
•Робота має бути бажаною, як кохана жінка. (А.Чумак.)
•Невігласи зневажають науку, неосвічені люди – захоплюються, а мудреці нею користуються. (Френсіс Бекон.)
•Яка користь із того, що ти багато знав, якщо не зумів докласти свої знання до своїх потреб. (Петрарка.)
•Учень ніколи не перевершить свого вчителя, якщо бачить у ньому зразок, а не суперника. (В.Бєлінський.)
•Ніхто не може нічого навчитись у того, хто не подобається. (Сократ.)
•Справжній учитель повинен сам виконувати те, чого навчає. (Катон Старший.)
•Усі люди від природи прагнуть до знань. (Аристотель.)
•Основа всякої мудрості – терпіння. (Платон.)
•Ніхто не може зробити людей мудрими, крім мудрого, ніхто – красномовними, крім красномовного, ніхто – високоморальними і доброчесними, за винятком високоморального і доброчесного. (Я.-А.Коменський.)
•Розумна людина завжди знайде спільну мову з іншою розумною людиною, а дурень ніколи не погодиться ні з розумним, ні з дурним. (Аристотель.)
Ш. Мораль, виховання
•Гарними манерами володіє той, хто найменшу кількість людей ставить у незручне становище. (Цж.Свіфт.)
•Кожна людина має три характери: один – який показує, другий – який має, третій – думає, що має. (А.Корр.)
•Спостерігаючи чужі хиби, розумний позбавляється своїх. (Аристофан.)
•Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо на десятиріччя – саджай дерево, якщо на віки – виховуй дітей. (Народна мудрість.)
•Від кожного треба вимагати тільки те, що він може зробити. (А. де Сент-Екзюпері.)
Усміхайся – і світ вертатиме тобі посмішку! (Г.Сюворода).
• Життя – гора: піднімаєшся повільно, спускаєшся швидко. (Гі де Мопассан.)
•Хто всюди – той ніде. (Сенека.)
•Самозакоханість веде до втрат. (Платой.)
•Якщо можеш, будь мудрішим за інших, але не говори їм про це. (Лорд Честерфілд.)
•Ненависть школи не знищиться ненавистю, тільки любов'ю. (Будда.)
•Хто просувається в науках, але відстає в моралі, той швидше йде назад, ніж уперед. (Аристотель.)
•Найкраща у світі мета – стати хорошою людиною. (Цицерон.)
• Стався до людей так, як би ти бажав, щоб вони ставилися до тебе. (Д.Карнегі)
•Іди затим, хто йде попереду. (АХейлі)
•Добре слово податком не обкладають. (Л.Костенко.)
• Спогади – це чарівний одяг, який від використання не зношується. (Р.Стівенсон.)
•Старість усьому вірить, зрілість в усьому сумнівається, молодість усе знає. (О. Уайльд.)
•Назавжди з нами залишається тільки те, що ми зуміли віддати. (Східна мудрість.)
•Якщо хочеш зіпсувати людину, дай їй усе, що вона захоче, (Стародавня мудрість.)
IV. Добро і зло
•Добра людина не та, котра вміє робити добро, а та, котра не вміє творити зло. (В.Ключевський.)
•Служба і дружба – дві паралельні лінії: не сходяться ніколи. (О.Суворов.)
•Сердяться слабкі душі, сильні ненавидять або прощають. (Г.Тютюнник.)
•Ми віддаємо іншим тільки те, чим самі володіємо. (АМехов.)
•Те, що у тебе всередині, завжди видно ззовні. (Д.Карнегі.)
•Найважче – пізнати себе, найлегше – давати поради іншим. (Фалес.)
•Лют народжені для того, щоб допомагати одне одному, як рука допомагає руці, нога – нозі, а верхня щелепа – нижній. (Марк Аврелій.)
•Погані і шкідливі для себе справи робити дуже легко. Те, що добре і корисно, робити надзвичайно важко. (Сенека.)
•Ми більше любимо тих, кому робимо добро, ніж тих, хто робить добро нам. (ОТончаров.)
•Хороші манери складаються з дрібних самопожертв. (Р.Емерсон.)
•Не бійтеся досконалості, вам її не досягти. (СДалі.)
•Одне з найкращих правил бесіди: ніколи не говори того, що хоча б один із присутніх не хотів би чути. (Цж. Свіфт.)
•Щоб спілкуватися з людьми, будити в них свідомість, треба навчитися робити крок їм назустріч. (В.Сухомлинський.)
•Не за обличчя судіть, а за серце. (Г.Сковорода.)
•Жити – це не значить тільки брати, а й давати. (Д. Ткач.)
•Доброта і скромність – ось дві якості, які ніколи не повинні б утомлювати людину. (Р.Стівенсон.)
V. Праця
•Коли людина говорить – вона одягає маску, коли людина працює – маску знімає. (Стародавнє прислів'я.)
•3 усіх втрат втрата часу найтяжча. (Г.Сковорода.)
•Влада – це такий стіл, із-за якого ніхто добровільно не встає. (Фіекандер.)
•Поразка – це наука, ніяка перемога так не вчить. (Л.Костент.)
• А справжня слава – це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе. (Л.Костенко)
• Справжній учитель повинен сам виконувати те, чого навчає. (Катон Старший.)
• Учитель – професія для людей з мужньою совістю. (С. Соловейчик.)
• Можна стати розумним трьома шляхами: шляхом досвіду (найбільш гіркий шлях); шляхом наслідування (найлегший шлях); шляхом роздумів (найблагородніший шлях). (Сенека.)
VI. Кохання, любов
• Любов виникає з любові: коли хочу, щоб мене любили, я перший люблю. (Г.Сковорода.)
• Не любити красиву жінку – злочин, любити – кара. (В.Шекспір.)
• Я перестаю себе любити в ту хвилину, коли мене ніхто не любить. (Елтон Джон.)
• Єдина перемога над коханням – це втеча. (Наполеон.)
•Ніколи ще червоні від сліз очі жінки не повернули чоловіка. (Жан Тильда.)
•Найсильніша у світі вода – жіночі сльози. (Джон Марлі.)
•Якщо тебе любить прекрасна жінка, то завжди оминатиме тебе горе на цьому світі! (Вольтер.)
•Намагайся мати те, що любиш, інакше тобі доведеться любити те, що маєш. (Б.Шоу.)
• Немає людини самотнішої, ніж та, що пережила свою любов. (Е.Хемінгуей.)
• Усе на світі нам дано, але вже в день, коли не просимо. (В.Шекспір.)
•Любов – скло, що розбивається, коли його беруть або занадто невпевнено, або занадто міцно. (Східне прислів'я.)
•Кохання полягає не в тому, щоб дивитися один на одного, а щоб разом дивитися в одному напрямі. (А. де Сент-Екзюпері.)
•Любові стає більше, коли ми її витрачаємо. (Р.Гух.)
•Кожен отримує стільки любові, скільки він заслуговує. (П.Мантегацці.)
• Краплина любові означає більше, ніж океан хотіння і розуміння. (А.Франке.)
•Якби ми всі любили тільки того, кого можна, як мало любові було б на світі! (П.Коельо.)
•Ніколи не зрадять троє – гроші, собака та жінка, що старіє. (Східна мудрість.)
•У цьому світі є лише один спосіб заслужити любов – перестати вимагати і почати дарувати її, не очікуючи вдячності. (Ц.Карнегі.)
VІІ. Щастя
•Як багато чарівності втратило б наше щастя, якби ніхто не радів разом з нами. Як важко було б переносити всі наші біди, якби не було друзів, що відчувають їх сильніше за нас. (Цицерон.)
•Щастя – це гойдалка між тим, що в нас є і тим, що ми намагаємося мати. (Ц.Карнегі.)
•Щастя – у дітях. Тато, граючись зі своїм маленьким сином, сказав: «Ніколи не думав, що велике щастя – отаке маленьке!». (В.Сухомлинський.)
•Щасливий той, хто щасливий у себе вдома. (Л. Толстой.)
•Щасливий той, хто жив хоча б хвилину! (О.Хайям.)
•Життя – це те, що з нами трапляється, поки ми будуємо плани на майбутнє. (Томас ла Манс.)
•Людина живе на землі не для того, щоб бути багатою, а для того, щоб стати щасливою. (Стендаль.)
•Основне правило щасливого життя: не бажай і не чекай від життя неможливого, тобто надто багато. (І.Франко.)
•У прекрасних людей навіть осінь прекрасна. (Плутарх.)
•Щастя чоловіка – знати, що, коли він увечері повертається додому, якась жінка прислухається до його кроків. (К.Тейлі.)
•Право на щастя – це невід'ємне право людини. (К. Уишнський.)
• Життя – така велика ковзаниця. Кому вдалось не падавши пройти? (Л.Костенко.)
• Людина не може жити на світі, якщо попереду в неї немає нічого радісного.
(АМакаренко.)
