Конспект уроку

з української мови у 5-му класі

на тему:

«Cкладне речення з

безсполучниковим і сполучниковим зв'язком»

(Урок-дослідження)

Мета: забезпечити засвоєння учнями знань про складне речення, виробляти вміння визначати граматичні основи в ньому, засоби зв'язку, удосконалювати практичні пунктуаційні навички, конструювати й аналізувати речення цього типу; виховувати в учнів почуття любові до рідної мови та обов'язку її плекати.

       Тип уроку: урок-дослідження.

       Обладнання: cхема “Знати”, “Вміти”, “Цінувати”, картки-схеми “Складне речення” (індивідуальні), картки-завдання “Знайди пунктограму”; тематичні словники, виставка книжок про мову, ілюстрації.

Перебіг уроку

Мову чудову дав нам народ.

П.Тичина

            1.Мотивація навчальної діяльності.

            Учитель. Діти, який у вас настрій? Чи зміниться він наприкінці уроку?

Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? Що сподіваєтесь дізнатись, навчитись? А чи прагнете ви стати справжніми українцями? Що, на вашу думку, для цього треба? (Діти висловлюють свої міркування.)

Для цього насамперед треба любити рідну мову, вчитися любити (а це велика наука – любити) її у письменників, філософів, громадських відомих діячів. На урок любові до рідної мови запрошуємо вас сьогодні. Ми ознайомимося не лише зі складним реченням, його будовою, засобами зв’язку й пунктограмами в ньому, а й будемо вчитися у великих українців любити й розуміти рідне слово, щоб знати його і дбати про його розвиток. А любити рідну мову – це для вас доконечна потреба вивчати її.

            2. Актуалізація опорних знань (Клас поділений на 3 групи - “Товариство юних мовознавців”).

         Робота у групах. Учні виконують синтаксичний розбір речення. Рідна мово, перше слово ти в моїх устах плекала, першу пісню колискову наді мною вознесла.

            Гронування. (Кожна з груп використовує “гроно”-схему з вивчення простого речення (домашнє завдання).

            1 група – асоціативне гроно “Просте речення. Його види”.

            2 група – асоціативне гроно “Головні і другорядні члени речення”.

            3 група – асоціативне гроно “Ускладнене просте речення”.

Бліц-інтерв’ю

            Кожна з груп формулює запитання.

1. Чим відрізняється речення від словосполучень?
2. Які сполучники в простому реченні коми “ковтають”?
3. Який розділовий знак ставиться, коли узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами?
4. Що становить граматичну основу речення?
5. Складений іменний присудок – це такий присудок, який …
6. Які речення виділяють за метою висловлювання? А за інтонацією?

    3. Вивчення нового матеріалу.

    Створення проблемної ситуації.

Прочитати речення. Схарактеризувати їх. Визначити тему. Що в них спільного?  (Питання першої групи).

            З’ясувати тип речень, граматичні основи.(Питання для другої групи).

            Чим відрізняється останнє речення від попереднього. Назвати граматичну основу.(Питання для третьої групи).

                        Як не любить ту мову нашу? Мені вона найкраща в світі! Пахуча, мов квітка, розкішна, мов пава! За те тобі, моя мово, вічна честь і слава! Як парость виноградної лози, плекайте мову (М.Рильський).

            Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її (О.Гончар).

            Мотивація вивчення теми. Що ви знаєте про складне речення, а що потрібно ще вивчити?

Цілевизначення. Ознайомлення зі схемою “Знати”, “Вміти”, “Цінувати”.

(див. додаток №6)

Використовуючи пам’ятку, продовжити речення (метод “Мікрофон”)

Запам’ятайте

(див. додаток №9)

За будовою речення поділяють на прості і складні.

Просте речення має одну граматичну основу.

Складне речення містить у собі дві або більше основ, поєднаних змістом та інтонацією.

Прості речення, що входять у складне, можуть поєднуватись:

а) сполучниками і(й), а, та, але, зате, щоб, тому що;

б) сполучними словами коли, який, де;

в) інтонацією (безсполучниковий зв’язок).

Між частинами складного речення найчастіше ставиться кома.

            Використовуючи схему, розповісти про складне речення. Встановити відповідність між наведеними схемами речень і типами їх класифікації.

Перша група – схема першого речення.

Друга група – схема другого речення.

Третя група – схема третього речення.

Вчитель: – Які речення не набули відображення у наведених схемах?

            Закріплення матеріалу.

Визначити граматичні основи речень. З’ясувати, які

речення прості, а які – складні.

1. Мити сіяла сон під моїм вікном.
2. Зацвітає калина, зеленіє ліщина.
3. Посадила м’яту мати.
4. Розквітають в луках квіти, зеленіють в лісі віти.

         Лінгвістична гра “Хто швидше”. Поєднати за змістом речення так, щоб утворилися прислів’я.

     Слово до слова                                          Коле сердечко      

    Хто своєї мови цурається                       Слів буває гірко

    Гостре словечко                                       А глибше ранить

    І від солодких                                            А слово - душу

    Слово не стріла                                        Зложиться мова

    Шабля ранить тіло                                Той сам себе встидається

         Завдання для кмітливих.

Виписати із прочитаного вірша сполучники. Кілька сполучників уве-

сти у самостійно складені речення.

В королівському палаці

У тяжкій щоденній праці

Дивні мешканці живуть –

Їх сполучниками звуть.

Слова й речення єднають,

Майже не відпочивають.

Ось наймення цих служак:

А, Але, Або, Однак

Що, Тому що, І, Проте

Чи, Оскільки, Бо, Зате,

Як, Немов, Нехай, Неначе,

Буцім, Та, Коли, Одначе.

         Записати подані речення, визначити кількість частин у них, засоби зв’язку. Накреслити схеми.

         Мову іншого народу можна вивчити за кілька років, а рідної мови людина вчиться все життя (Вольтер).

         Благословенна та ясна година, коли буквар до рук бере дитина, коли читає “Кобзаря” юнак (Д. Павличко).

           Робота зі схемами (див. додаток №8 )

            Робота з текстом.

            Коли я читаю або чую слово “Вітчизна”, в душі моїй звучить голос матері, вона читає мені оті чудові рядки нашого Тараса Шевченка про сонечко, веселку, сокорину (1). Мені пригадується тиха передвечірня година, коли я сидів на руках материнських (2). Пам’ятається навіть, як на квітці рожі під вікном трепетав великий барвистий метелик (3). Шелестіло листя на тополі. (4). На зеленій галявині під тополею стояв півень з червоним гребінцем, а в блакитному небі  пливла біла хмаринка (5). Заходило сонце, від ставка пливла хвиля прохолоди (6). Мати заспівала пісню “Ой піду я лугом-долиною…” (7). Мені здавалося, що і листочки на тополі перестали шелестіти, прислухаючись до материського співу (8). Мабуть, із цієї хвилини починається моє життя в казковому світі слова (9).  (див. додаток №10)

(За В.Скуратівським).

            Чи можна сказати, що в цьому тексті йдеться про любов до рідного слова? Доведіть. (Перша група)

            Випишіть номери речень, у яких частини з’єднано сполучниками. (Відповіді: 1,2,3,5,8.). (Друга група)

            У яких реченнях частини з’єднано без сполучників, тільки інтонацією? Чи можна це речення перетворити на два  простих? (Третя група)

            “Інтелектуальна хвилинка”. Відгадування загадок (кожна група загадує загадки, креслить схеми).

            4. Закріплення матеріалу.

            Дайте відповіді на запитання.

            Чим відрізняється складне речення від простого?

            Як поєднуються частини складного речення?

            Які сполучники поєднують частини складного речення?

            5. Рефлексія.

            Продовжте речення.

            Я зрозумів… .

          Я навчився… .

            Мені сподобалося… .

            Я не вмів, а тепер умію… .

            Використавши асоціативний ланцюжок “Епіграф уроку ®             малюнок  ® Україна”, скласти сенкан (п’ятирядковий неримований вірш).

            Оцініть роботу товариша (в парі) іменником, прикметником, за допомогою комплімента тощо.

            Домашнє завдання.

            Написати твір-мініатюру на тему “Слово рідне…”. Використати складні речення.

Додатки