Головна » Публікації » Українська літуратура » Конспекти

Урок у 5 класі "Антін Лотоцький Михайло-Семиліток" - конспект уроку


Скачати конспект

Конспект уроку з української літератури

у 5-му класі на тему:

«Антін Лотоцький: про письменника. Оповідання А.Лотоцького ,,Михайло-семиліток”. Добро і зло у казці.»

(урок-проект)

 

 

Тема. Антін Лотоцький: про письменника. Оповідання А.Лотоцького ,,Михайло-семиліток”.  Добро і зло у казці.

Мета: познайомити п’ятикласників із біографією письменника А.Лотоцького та його твором для дітей ,,Михайло-семиліток”; поглибити вивчене про добу Київської Русі; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, уміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження; робити висновки та узагальнювати; прищеплювати любов до рідного краю і огиду до боягузтва і зради.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-проект.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації, картки, тексти твору, комп’ютер.

                                                                            Вже почалось, мабуть, майбутнє.

                                                                            Оце, мабуть, вже почалось…

                                                                            Не забувайте незабутнє.

                                                                            Вона вже інеєм взялось!

                                                                                                 Л.Костенко

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми й мети уроку.

II. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

  1. Вступне слово вчителя.
  2. Виступи учнів-біографів.

1-й біограф. Народився Антін Лотоцький 13 січня 1881 року в селі Вільхівець на Опіллі, Львівщина. Батько Антона, Лев, був педагогом і письменником, друкувався в галицьких часописах, мав особисті знайомства з відомими людьми, сам був справжнім патріотом, тому вже з дитинства виховував у маленького сина любов до минулого рідного краю, прищеплював йому зачарування навколишньою красою.

2-й біограф. Хочу доповнити відповідь колеги. У 1907 році юний Антін Лотоцький видав книжечку,,Цвіти з поля”,,,Триліси”. Молодий письменник працював учителем в Українській гімназії в Рогатині, був провідником коша товариства,,Молода Січ”, заснованого в цьому навчальному закладі. У цьому товаристві існували справжні козацькі звичаї. Щоб стати козаком, потрібно було скласти іспит з історії України, географії та літератури, мати належну фізичну підготовку.

3-й біограф. У серпні 1914 року вибухла світова війна. Коли виникло питання про формування національної військової частини – леґіону Українських Січових Стрільців, зголосилися майже всі учні і педагоги Рогатинської гімназії. Директор гімназії Михайло Галущинський став першим командувачем леґіону, докладав чимало зусиль, щоб у складних воєнних обставинах, при шаленому спротиві польських шовіністичних кіл, реалізувалася стрілецька ідея. Старшинами усусусів стали й два нерозлучні приятелі – Антін Лотоцький та Микола Венґжин (Угрин-Безгрішний).

4-й біограф. Чи знаєте ви, що у селі Пісочному біля Миколаєва над Дністром у 1916 році А. Лотоцький написав вірш "Гімн коша", до якого створив музику Антон Баландюк, і який стає улюбленою піснею кадри (Великий співаник "Червоної Калини" за ред. З. Лиська. – Львів: Видавнича кооператива "Червона Калина", 1937):

За сімома десь горами,

За сімома десь ріками,

Кажуть, є тут божий рай,

Та вір, брате, поза нами,

За січовими стрільцями,

Ніде раю не шукай.

Бо немає лучче,

Бо немає краще,

Як у нашому коші:

Тут гармат не чути,

Тут не свищуть кулі,

Тут безпечні ми усі!

Слово вчителя. Сучасні читачі знають А.Лотоцького і як автора «Історії України для дітей», історичних оповідань, повістей, казок для дітей та юнацтва, що друкувалися вже з 1907 року. Дуже популярною є збірка українських історичних оповідань А.Лотоцького «Дерево пам’яті», до якої ввійшла казка «Михайло-семиліток».

Завдання учням. Cтворити творчий портрет письменника

Антін Лотоцький

Картка « Місце події»

  1. Вільхівець, Опілля (Львівщина) –
  2. Бережанська гімназія –
  3. Рогатин –
  4. Львів, університет (філософський факультет) –
  5. Пісочне (Миколаїв над Дністром) –                      (див. додаток №2)

Слово вчителя.

Як видавець, письменник дбав про те, щоб діти й дорослі мали українські книжки, заснував два видавництва — «Журавлі» (для дорослих) і «Сині дзвіночки» (для дітей). Найбільше його обдаровання — любити дітей і творити для них. Особливо його цікавила минувшина народу, інтерес до якої виховав у хлопця батько, котрий добре бачив як славні, так і трагічні сторінки української історії. Батькова наука глибоко увійшла в серце Антіна й допомогла йому створити цікаві й повчальні оповідання на історико-патріотичну тему. Із одним таким оповіданням «Михайло-семиліток»  ви вже ознайомилися.

         «Мозкова атака».

  • Якій темі присвячений твір? (Періоду Київської Русі)
  • Якою була Ураїна періоду Київської Русі, нам повідомлять історики та українознавці.

«Історики». Одне з наймогутніших князівств виникло у полян. Його центром став Київ. Змінювали князі один одного. Будувався та міцнів Київ. Збільшувалася територія за рахунок приєднання нових земель. Так у слов’янському світі виникла держава з центром у місті Києві, що дістала назву Київська Русь. (Звернути увагу на карту Київської Русі). Міцніла держава. Але все більше з’являлося бажаючих поневолити її. Одним із наймогутніших ворогів були печеніги, які не один раз стояли під мурами Києва.

  • Дякуємо нашим історикам за повідомлення і надаємо слово

«Українознавцям».

«Українознавці». Зміцніла Київська Русь, розквітла новими містами-фортецями. Після прийняття християнства почали будувати церкви. Першою мурованою церквою у Києві була Десятинна. Особливо змінився Київ за часів князювання Ярослава Мудрого. Збудовані Золоті ворота, які стали парадним в’їздом у місто. А найбільшою гордістю став Софійський собор. Стіни храму прикрашала мозаїка та картини із життя святих, княжої родини. (Фото собору)

  • Зверніть увагу на одяг доби Київської Русі. (Демонструється фото)
  • Дякуємо «Українознавцям» за змістовну розповідь.

 

 

Учитель.

Багато українських письменників брали теми для своїх творі саме із літописів. Антін Лотоцький написав оповідання «Михайло-семиліток» на основі народного переказу. Група наших «літературознавців» працювала над питаннями жанру, теми, сюжету.

 

 

«Літературознавці»

Переказ — оповідання, в основі якого бувальщина, що поєднується з вигаданими подіями й дійовими особами.

 Народна казка — це твір про фантастичні події й вигадані персонажі.

Художні прийоми казок:

а) традиційний зачин — «Було се дуже давно»;

б) традиційну кінцівку — «Сидить він там і ніколи не старіється...».

в) фантастичні перетворення й перебільшення — «І в одній хвилі в коня виросли крила, а від Михайлика вдарила така ясність, що нарід аж жахнувся із дива». «Він узяв Золоті ворота на золоті стремена й вихором погнався між ворогів». «І що махне мечем по правий бік, — то ворог, як зрубане дерево, впаде; що махне мечем по лівий бік, — то ворог, як підкошена трава, стелиться» тощо.

Учитель.

У підзаголовку до твору А. Лотоцького «Михайло-семиліток» є вказівка на те, що це оповідання з народного переказу. Бувальщиною є той факт,  що в народному переказі висвітлюються події монголо-татарської навали на Київ у XIII ст., однак письменник змінив час дії, яка в його оповіданні перенесена в X ст., за князювання Володимира, і стосується облоги міста печенігами.

Зазвичай оповідання має сюжет. Послухаємо наших літературознавців

Сюжет – це основна подія чи кілька подій, які описані чи про які розповідається у творі.

Він складається із зачину (зав’язки) – початок розповіді у творі;

Розвитку дії (основної частини) – послідовне розгортання наступних подій; кульмінації – найвищого напруження подій; розв’язки ( кінцівки) – завершальної, підсумовуючої події.

Кожний твір має тему – основне питання, яке висвітлюється в ньому.

Перевірка завдання

Вчитель.  Додому вам було завдання прочитати  казку.

  • Чи всі прочитали казку?
  • Чи сподобалося вона вам?
  • А чим саме сподобалося?
  • Чи легко вам було читати твір, чи все ви зрозуміли?
  • Яка тема твору?
  • Запишіть 2-3 питання , які виникли у вас під час читання твору. Якщо протягом уроку ви не почуєте відповіді, то задайте їх у кінці уроку.

 

Метод «Незакінчене речення» (усно)

  • Прочитавши назву твору, я

подумав…

зрозумів…

відчув…

 

Група « Розумників » підготувала для вас питання по змісту твору.

Вікторина.

  1. Які вороги набігали на Київ?
  2. Чому вони не могли здолати мурів Києва?
  3. Продовжте речення: «Сей семиліток – се …»
  4. Як до Михайлика ставився князь та народ?
  5. Хто такий Лихослав?
  6. Чому люди послухали Лихослава?
  7. Чому засумував Михайлик після віча?
  8. Яку останню послугу зробив Михайлик рідному Києву?
  9. У чому проявилася богатирська сила семилітнього хлопчика?

Вчитель. Проблемне запитання.

Поясніть, чому віче змінило свою першу думку і видало печенігам Михайлика. Як сталося, що князь погодився на таке?

 

Думаю, глибшу відповідь ви зможете дати після споглядання інсценізації.

Інсценізація (від слів «Батечку мій рідний, ..)

 

 

Завдання. Користуючись текстом твору, встанови порядок пунктів плану оповідання С. Черкасенка «Маленький горбань» і  знайди частини сюжету.

Правильний порядок

План

 

1. Порада ворожбита, як здолати киян.

 

2. Тяжкі роздуми й вагання князя Володимира.

 

3. Михайлик – славний лицар і вправний стрілець.

 

4. Робота чорних духів на народному вічі.

 

5. Сум і радість Михайлика Семилітка.

 

6. Промова Лихослава.

 

7. На сторожі до слушного часу

 

8. Перемога воїна на крилатому коні над печенігами

     

 

 

 

Вчитель.

  • Який епізод є кульмінацією?

1позиція. Рішення громади віддати Михайлика печенігам у залогу.

2позиція. Перемога.

 

1. Експозиція - Повідомлення про те, що колись у Києві був Михайлик — славний син князя Володимира.

2. Зав'язка - Облога Києва печенігами.

3. Розвиток подій - Печеніги вислали послів до київського князя. Рішення про скликання віче.

4. Кульмінація – народне віче

5. Розв'язка - Остання послуга Михайлика рідному Києву.

 

 

 

 

 

 

 

Складання таблиці  «Добро і Зло»  Гронування

Добро

Зло

Мужні оборонці Києва

Михайло-семиліток

Свідомий народ

Князь Володимир?

Печеніги-загарбники

Ворожбити

Чорні духи

Лихослав

Несвідомий народ

(див. додаток №4)

Вчитель. Перед вами лежать листи самооцінки.  Поставте собі відповідні бали за підготовку до уроку.

 

 

Моя участь в роботі малої групи

Оцініть себе по кожному з визначених напрямів від 0 до 2 балів.

  1. Ви брали активну участь у роботі групи___________________.
  2. Ви вносили вдалі пропозиції, які враховувала група_________________.
  3. Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи___________________.
  4. Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим____________
  5. Ви вдало узагальнювали думки інших і просували роботу групи вперед___________.
  6. Ви доповідали класу про результати групової роботи____________.

Всього балів________.

(див. додаток №5)

 

Рефлексія.

Що вам сподобалося на уроці? Що – ні? Чому?

Чи дізналися ви про щось нове?

Якими вміннями та навичками овололоділи?

Домашнє завдання. Робота у групах

1.  Письмова робота «Якого часу чекає Михайлик, щоб повернутись в Україну, й чи не настав уже той час?»

2. Скласти порівняльну характеристику образів Михайлика і його брата Лихослава.

3. Сворити ілюстрації до твору. Підібрати цитати.

 

Дивитись презентацію до уроку 

Категорія: Конспекти | : Додано: 01.12.2014
Переглядів: 1559 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Цитата

Цитата