Головна » Матеріали » Афоризмотерапія

Шевченкова криниця
07.03.2018, 18:20

https://kryivka.net/books/shevchenkova_krynytsya/

Збірник афоризмів із творчості Шевченка дає можливість стати нам ближче до Тарасового Слова , а значить - і до невичерпної Тарасової Криниці .

 

«Мені ж, о Господи, подай Любити правду на землі І друга щирого пошли! ...Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай!»

 

псалми. 52», рр. 85-86; 19.ХІІ 1845, В ’юнище)в

Все од Бога! Од Бога все! А сам нічого Дурний не вдіє чоловік! («Варнак», рр. 14-16; 1-У 18

 

Ми віруєм Твоїй силі І духу живому. Встане правда! встане воля! І Тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки. («Кавказ», рр. 30-35; 18.XI 1845, Переяслав)

Встань же, Боже, суди землю І судей лукавих. На всім світі Твоя правда. І воля, і слава. («Давидові псалми. 81», рр. 145-148; 19.XII 1845, В’юнище)

Все йде, все минає — і краю немає, Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? І дурень,і мудрий нічого не знає. («Гайдамаки», рр. 1-3; 1839-1

 

Бо люде не знають; Кого Бог кара на світі, То й вони карають... («Катерина», рр. 433-435; 1838-1839, С.-Петербу

У всякого своя доля І свій шлях широкий, Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з со бою Взять у домовину.

Люде, люде! За шмат гнилої ковбаси У вас хоч матір попроси, То оддасте. («П. С.», рр. 28-31; ІХ -Х ІІ 1848, Косаретербург)

 

Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. («Доля», рр. 12—14; 9 .II 1858, Нижній Новгород) Аж бачу, там тілько добро, Де нас нема. («І виріс я на чужині...», рр. 7-8; ІХ -Х ІІ 1848, Косарал)

Аж бачу, там тілько добро, Де нас нема. («І виріс я на чужині...», рр. 7-8; ІХ -Х ІІ 1848, Косарал

 

Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне! («Сон» /Комедія/, рр. 246-247; 8 .V II 1844, С.-Петербург)

 

Доле, де ти, доле, де ти? Нема ніякої! Коли доброї жаль, Боже, То дай злої! злої! («Минають дні, минають ночі...», рр. 2

 

О думи мої! О славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. Люблю як щиру, вірну дружину, Як безталанную свою Вкраїну! Роби, що хочеш, з темним зо мною, Тілько не кидай, в пекло з тобою Пошкандибаю... («И. И.» /«О думи мої! О славо злая!..»/, рр. 1-8; УІ-ХІІ 1847, Косарал

 

Себе люби, то й Бог поможе. («Москалева криниця», р. 54; УІ-ХІІ 1847, Орська фортеця)

 

У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. («У нашім раї на землі...», рр. 1-4; І—IV 1849, Раїм) 41

 

 

Бо хто матір забуває, Того Бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають. Чужі люди проганяють, І немає злому На всій землі безконечній Веселого дому. («І мертвим, і живим...», рр. 222-229; _____ 14.XII 1845, В’юнище)

 

 

 

Категорія: Афоризмотерапія
Переглядів: 44 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Цитата

Цитата